ЗАБУРЛИ́ТИ, и́ть, док., рідко. Почати бурлити. Задзвеніла вода, забурлила. Рветься крига, скресає ріка (Гірник, Сонце.., 1958, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 32.