ЗАБУДУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що буді́вля. З-за гори виступила висока гуральня та чималі забудування за греблею (Н.-Лев., IV, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 32.

Забудува́ння, ня, с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 10.