ЗАБРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док., розм. Ходячи, бігаючи, замочитися водою, забруднитися болотом. Артьомов.. згадав, як малим ранньої весни бродив по вулицях і заброджувався по самі вуха (Чорн., Потік.., 1956, 194); Не дивись, що забродивсь, аби халяв не покаляв (Чуб., І, 1872, 235); Поки доплентався [Федір] до роздоріжжя — геть забродився (Мушк., Серце.., 1962, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 29.