Про УКРЛІТ.ORG

забороняти

ЗАБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док.

1. перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що-небудь. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив’язуючи мене на довгий час до певного місця та забороняючи всяку працю (Коцюб., III, 1956, 281); Особливо забороняла [мати] йому появлятися на майдані смерком (Вільде, Сестри.., 1958, 45); В 1914 році царизм заборонив відзначити століття з дня народження Шевченка (Корн., Разом із життям, 1950, 25): // Не допускати, не дозволяти користуватися чим-небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому-небудь. Усі матеріали з тієї газети, які забороняла білогвардійська цензура, другого дня потрапляли в підпільну більшовицьку пресу (Кучер, Чорноморці, 1956, 97); [Адмірал:] Я забороняю мітинг. Пропоную виконувати мій наказ (Корн., І, 1955, 72); [Грек:] То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства (Л. Укр., II, 1951, 522).

2. перех. і без додатка, заст. Захищати від кого-, чого-небудь. Мати, щоб заборонити сина од латинства, оддала його.. архімандритові Густинського монастиря (Стор., І, 1957, 365); — Бог його знає, чи п’яний [Чіпка], чи ні. Бачила тільки, що до кожного приставав: не даймо! заборонімо! (Мирний, І, 1949, 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 27.

Забороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. заборони́ти, ню́, ниш, гл.

1) Защищать, защитить. Я працював один за трьох і заборонив від нужди матір с сестрою. Стор. МПр. 34. Господи Боже!… заступи мене, заборони мене від усякого злого. Шух. І. 38.

2) Запрещать, запретить. Ми бачили, що во имя Твоє виганяв біси, і заборонили йому. Єв. Л. IX. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 7.

вгору