ЗАБОБО́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. забобо́нний. Пілігрими, що йдуть до святих місць, підкоряються темному покликові забобонності (Загреб., Шепіт, 1966, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 25.

Забобо́нність, ности, ж. Суевѣрность. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 7.