ЗАБИТНИ́Й, а́, е́, розм.

1. Занесений снігом (про шлях). Дорога забитна… снігу валява (Сл. Гр.).

2. Із занесеними снігом шляхами, ярами і т. ін. Зима була морозна і забитна (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 808).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 22.

Забитни́й, а́, е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна… снігу валява. О. 1861. V. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 5.