ЗАБЕНДЮГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Притиснути прив’язаним зверху рублем снопи, сіно і т. ін. Сяк-так понакладали вози [снопами], забендюгували, ушнурували (Мирний, І, 1949. 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 18.

Забендюгува́ти, гу́ю, єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 4.