ЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до забезпе́чити. У нього були два сини, вже давно забезпечені і відділені набік (Фр., VIII, 1952, 385); Нехай буржуазія ще лютує.., — перемога за нами, перемога всесвітньої комуністичної революції забезпечена (Ленін, 28, 1951, 420); Наївно було б думати, що все, створене людьми праці, ..уже тим самим забезпечене від будь-яких ідейних чи творчих хиб (Рильський, III, 1956, 151); Мирно дрімали гребці, забезпечені словом Нептуна (Зеров, Вибр., 1966, 245); // забезпе́чено, безос. присудк. сл. В соціалістичному суспільстві не тільки забезпечено політичну рівноправність націй, але й ліквідовано успадковану від старого ладу їх економічну і культурну нерівність (Програма КПРС, 1961, 14).

2. прикм. Який має всього в достатку; заможний. І так стало Чіпці весело, немов справді земля вже його, і він вертається додому забезпечений (Мирний, І, 1949, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 17.