ЗАБА́ХКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бахкати (у 1, 2 знач.). Знов забахкали пробки, знов полилось вино (Н.-Лев., III, 1956, 143); Забахкали гвинтівки (Гончар, Новели, 1954, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 17.