ЗАБАСКАЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Упертися, затятися. На залицяння молодих, забаскаличившись, мовчала (Сл. Гр.); Тільки вбоготворили старого, забаскаличилася Юля: не можу перейти через потік, голова крутиться (Тют., Вир, 1964, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 17.