ЗАБА́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. забарни́й 1. З властивої старим людям забарності він не пішов до цеху ані другого, ані третього дня (Тулуб, Людолови, І, 1957, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 16.

Заба́рність, ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 3.