ЗАБА́РЛИВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. заба́рливий. Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова… (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 16.