ЗАБА́РЛИВИЙ, а, е. Те саме, що забарни́й 1. Полонені почали неквапливо, в’яло шикуватися по чотири.. Найбільш забарливих [фельдфебель] «підохочував» грушевим ціпком (Коз., Гарячі руки, 1960, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 16.