ЗАБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док. Почати барабанити. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде (Сл. Гр.); Семен Полікарпович.. нервово забарабанив пальцями по настільному склу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 136); Забарабанив [Уралов] у шибку, і стара з’явилась на порозі (Гончар, Тронка, 1963, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 16.

Забараба́нити, ню, ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде. Рудч. Ск. І. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 3.