ЗАБАЛОТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забалотува́ти. Як він радів, що забалотованими виявилися Горбатюк і Кузь!.. (Руд., Остання шабля, 1959, 554).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 15.