ЗАБАГНУ́ТИСЯ, не́ться і ЗАБА́ГТИСЯ, гнеться; мин. ч. заба́глося; док., безос. Те саме, що забажа́тися. Грицеві, котрий на Різдво не був дома, дуже забаглося піти до родини (Мак., Вибр., 1954, 353); — Ви можете робити зі мною все, що вам забагнеться. Але пам’ятайте, що я цього безчинства так не залишу (Кол., Терен.., 1959, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 14.