З’ЇДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. діал. Мучитися. Рифка з’їдалася сама в собі, згоряла тисячними суперечними чуттями (Фр., V, 1951, 394).

2. Пас. до з’їда́ти 1-5.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 582.