З’Є́ДНУВАЧ, а, ч. Пристрій для з’єднування чого-небудь. Кінці паса [у верстатах] з’єднуються склеюванням, зшиванням або за допомогою металевих з’єднувачів (Токарна справа.., 1957, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 563.