З’Є́ДНУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до з’є́днувати. Зазор між з’єднуваними кромками [деталей] має бути по можливості мінімальним (Допуски.., 1958, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 563.