З’ЯСУВА́ЛЬНИЙ, а, е, грам.

1. Який пояснює зміст головного речення або одного з його членів (про підрядне речення). З’ясувальні підрядні речення.

2. Який служить для приєднання підрядних речень, що пояснюють зміст головного (про сполучники і сполучні слова).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 744.