З’Я́ВИСЬКО, а, с., заст. Те саме, що я́вище. Чудне з’явисько тільки для непривичної людини, що тут [в Ялті] на осінь гори починають зеленіти, бо сонце вже не так їх випалює (Л. Укр., V, 1956, 199).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 743.