З’Ю́РМИТИСЯ, иться, док. Скупчитися в одному місці, зібратися юрмою; з’юрбитися. Заробітчани відразу, наче бджоли біля матки, з’юрмились навколо Білоуса (Стельмах, І, 1962, 194); Діти з’юрмилися біля сіней (Вишня, II, 1956, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 742.