З’Ю́РМИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що ю́рма́. Бандитня.. оточила Вутаньку п’яним шумливим з’юрмиськом (Гончар, II, 1959, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 742.