ЖО́РСТКІСТЬ, кості, ж.

1. Властивість за знач. жорстки́й 1-3.

2. спец. Здатність чинити опір деформації. Всередині [бензинового] бака є внутрішні перегородки, що збільшують його жорсткість і зменшують плескання бензину під час руху автомобіля (Автомоб., 1957, 95); Жорсткість — це здатність деревини чинити опір зміні її розмірів і форми, що виникає від дії механічних сил (Стол.-буд. справа, 1957, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 544.