ЖО́РСТКО, рідко. Присл. до жорстки́й 2. Говорити понуро та жорстко.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 544.