Жоломі́йковий, а, е. Относящійся къ свирѣли, сыгранный на свирѣли. Чути козацький жоломійковий марш. К. ЦН. 185.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 490.