ЖОЛОБЧА́СТИЙ, а, е. Який має форму жолоба, нагадує собою жолоб. Жолобчасте дно тунелю весь час манило пішохода на середину (Ле, Міжгір’я, 1953, 242); У шкільній майстерні виготовили різці та жолобчасті долотця (Вол., Місячне срібло, 1961, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 543.

Жоло́бчастий, а, е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 490.