ЖОВТО́БРЮ́ХА, и, ж. Маленька з жовтим черевцем пташечка ряду горобцеподібних. По дорозі він навідувався до гнізда жовтобрюхи (Донч., Вибр., 1948, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 541.

Жовто́брюха, хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. Жовто́брюшка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 489.

жовто́брюха (зменшено-пестли­ве — жовтобрю́шка) — маленька з жовтим черевцем пташечка роду горобцеподібних.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 225.