ЖОВТО́БРЮХ, а, ч. Велика неотруйна з жовтуватим черевом змія; жовточеревий полоз.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 541.

Жовто́брюх, ха, м.

1) Родъ змѣи.

2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. Ум. Жовто́брюшок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 489.

жовто́брюх (зменшено-пестли­ве — жовто́брю́шок) — велика не­отруйна з жовтуватим черевом змія; жовточеревий полоз.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 225.