ЖНИВУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. жнивува́ти. Гаркушині заробітчани працювали далеко від табору, уже на жнивуванні (Гончар, Таврія.., 1957, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 539.