Про УКРЛІТ.ORG

жмакання

ЖМА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. жма́кати. Він [папірець] мав виразні сліди жмакання й кілька масних чи свічкових плям (Ле, Опов. та нариси, 1950, 3); * Образно. Випадання окремих слів із тексту, неясна передача думки, жмакання фраз і слів.. заважали не тільки мені грати, але й публіці слухати і розуміти мене (Моє життя в мист., 1955, 462).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 537.

вгору