ЖИ́ЧКА, и, ж., діал.
1. Червона шерстяна нитка.
2. Шерстяна або шовкова тасьма. Стрічки були простенькі, з шовкової жички (Л. Укр., III, 1952, 676).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 2. — С. 536.
I. Жи́чка, ки, ж.
1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев’язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном.
2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. Жи́чечка.
II. Жи́чка, ки, ж. Ум. отъ жиця.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 1. — С. 486.
жи́чка —
1) червона вовняна нитка або нитка гарусу; надавали магічного значення; побачивши перший цвіт на огірках чи гарбузах, перев’язували його жичкою;
2) вовняна або шовкова тасьма, стрічка.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 222.