ЖИТЛОКОО́П, у, ч. Житлово-орендне кооперативне товариство, яке відає питаннями оренди житлових будинків у місцевих Радах. Бесіда відбувалася в червоному кутку великого житлокоопу (Донч., V, 1957, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 533.