ЖИРА́ФА, и, ж. Африканська плямиста жуйна тварина ряду парнокопитних з коротким тулубом на високих і тонких ногах та дуже довгою шиєю, яка закінчується невеликою головою. Показав їй там натуру, Різні звірі та рослини, І жирафу, й кедр ліванський, ї верблюда (Л. Укр., IV, 1954, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 530.