Жи́жка, ки, ж.

1) Ум. отъ жижа.

2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. І. 20. Креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. Ном. № 14133.

3) Раст. Жигавка. ЗЮЗО. І. 140.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 484.