ЖИВО́ТТЯ, я, с., діал. Життя. До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 527.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ЖИВО́ТТЯ, я, с., діал. Життя. До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 527.
Живо́ття, тя, с. = Живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 482.