ЖИВОВИ́ДЯЧКИ, присл., діал. Особисто, власними очима. — Я не міг цьому вірити, поки не побачу сам, живовидячки, — одповідав їй улесливий голос економа (Вас., II, 1959, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 526.