ЖИВЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до живе́нький 1. — Святий його знає, як я й відкараскався від неминучої смерті, і от живесенький (Морд., І, 1958, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 523.