Про УКРЛІТ.ORG

жестикуляція

ЖЕСТИКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Вживання, використання жестів (у 1 знач.). Чи піднімав він руку, чи кланявся, чи сідав, чи вставав, його жестикуляція, його рух був нешвидкий (Н.-Лев., IV, 1956, 127); Він уже говорив приязно, а щоб хлопець зрозумів, всіляко допомагав мімікою й жестикуляцією (Панч, Ерік.., 1950, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 523.

вгору