ЖЕРТО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. жерто́вний 2. Є могутня краса в прагненні радянського народу до благородного єднання, в його невичерпній щедрості й здатності до найглибшої жертовності в ім’я перемоги над злом (Довж., III, 1960, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 522.