ЖЕ́РЕП, а, ч.
1. (Pinus mughus Scop). Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками. Сосна жереп.. в Українських Карпатах поширена за верхньою межею переважно хвойних лісів в субальпійському поясі на висоті від 1300 до 1850 м (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 76).
2. (Jипіреrиs сопітипіs L.). Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м’ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; ялівець. Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Коцюб.,11, 1955, 318); Що далі вгору, то крутіші схили; Колючий жереп і гранітні брили Нам намагались перетяти путь (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 520.