ЖЕРЕБ’Я́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до жереб’я́. * У порівн. За нею [панею] й дві дівчинки мечуться, як тії жереб’ятка, що жахаються (Вовчок, 1, 1955, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 520.