ЖЕРДЕ́ЛЯ, і, ж,

1. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні, переткані срібним промінням (Коцюб., І, 1955, 265); Вже одцвіли жерделі. Черешні у цвіту! (Тер., Ужинок, 1946, 146).

2. Плід цієї рослини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 520.

Жерде́ля, лі, ж. Абрикосъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 479.

жерде́ля — вид абрикоса з дріб­ними плодами, що виростає без­посередньо з насіння; плоди цієї рослини. Вже одцвіли жерделі. Че­решні у цвіту!(М. Терещенко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 218.