ЖЕЛІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал, Однокр. до желіпа́ти 1. — Ей, ей! — желіпнуло щось з генеральського двору: — тікай, хлопче, біда буде! (Мирний, II, 1954, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 519.