ЖА́ТКА, и, ж. Машина для скошування зернових та інших рослин. — Там [по хуторах] — і машини всякі задля польової роботи — плуги парові, сіялки, жатки, молотилки (Мирний, IV, 1955, 331); Картоплиння для силосу збирають перед копанням картоплі самохідними комбайнами, жатками (Колг. Укр., 9, 1959, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 513.