ЖА́ТИСЯ¹ , жне́ться, недок.

1. безос. Зрізатися біля кореня. Нагайкою раніше На панщину йдеться, Нагайкою спірніше Коситься і жнеться (Г.-Арт., Байки.., 1958, 162); [Килина:] Добридень, дівонько! Чи добре жнеться? (Л. Укр., III, 1952, 235).

2. Пас. до жа́ти¹.

ЖА́ТИСЯ² , жму́ся, жме́шся, недок.

1. Щільно притулятися до чого-небудь. Всередині не втримався [льотчик], випав на край, — тоді жмись, розстріляють в момент (Ю. Янов., І, 1958, 272).

2. Щулитися, сутулитися від холоду, болю і т. ін. Жметься, гнеться, — як кургузий дідько (Номис, 1864, № 3053).

3. Пас. до жа́ти² 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 513.

I. Жа́тися, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.

II. Жа́тися, жму́ся, жме́шся, гл. Жаться, сжиматься. Жметься, гнеться, — як кургузий дядько. Ном. № 3053.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 476.