ЖАРТІВНИ́Й, а́, е́. Який носить характер жарту. Хомич повів і цю розмову знайомим шляхом жартівним (Уп., Вірші.., 1957, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 512.