ЖАРТУ́ШКИ, шок, мн., розм. Все, що говориться, робиться задля розваги, сміху. Котові жартушки, а миші смертушки (Укр.. присл.., 1955, 152); Він підходив то до одного, то до другого з пісенними жартушками (Баш, На землі.., 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 512.

Жарту́шки, ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 475.