ЖА́РТОМ, присл,, рідко. Те саме, що жартома́. — Моє пуделко й хустину віддай, — шептала Варвася жартом до товаришки (Ков., Світ…, 1960, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 512.