ЖАНДА́РМСЬКИЙ, а, е. Прикм. до жанда́рм і жандарме́рія. Жандармський офіцер: перевтомленим поглядом оглянув наші папери, протокол трусу (Досв., Вибр., 1959, 110); Упав на кам’яний брук двоголовий залізний орел, збитий сокирами з будинку жандармської управи (Донч., III, 1956, 184); Машина пролітала повз польові жандармські пости (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 508.